В програмі «Ми з України» українська дизайнера Галина Шуневич,  яка здобула популярність завдяки створенню традиційних вишиванок, розкаже про свою місію - пропагувати українське за кордоном через унікальні витвори мистецтва. Галина вірить, що вишиванка може стати справжнім культурним послом, об'єднуючи людей та сприяючи взаєморозумінню між націями. Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» розповість про основні  політичні, економічні та культурні події в Україні  та навколо неї  за минулий тиждень. 

 

Вишиванка: духовний код України в творчості Галини Шуневич

Вишиванка — це не просто елемент одягу, а символ національної ідентичності, традицій і душі українського народу. Галина Шуневич, українська дизайнерка, яка здобула популярність завдяки створенню унікальних вишиванок, глибоко розуміє це значення. Її роботи поєднують традиційні елементи з сучасними тенденціями, відображаючи багатогранність української культури.

«Вишиванка — це моя духовна комунікація з усім світом. Це можливість говорити без слів», - говорить Галина.

Вона підкреслює, що вишиванка не лише ідентифікує, але й передає глибокі емоції та переживання народу.

Галина розповіла про свій шлях до дизайну вишиванок: «Я почала вишивати з дитинства, навчена мамою. У 2013 році я придбала машинку для вишивання, і це стало поштовхом для моєї кар'єри». Вона не зупинилася на досягнутому, а почала розробляти унікальні дизайни, виходячи за рамки традиційних орнаментів.

 

Подарунки всесвітньо відомим лідерам

Однією з унікальних ініціатив Галини є дарування вишиванок світовим лідерам. «Я вже подарувала 16 вишиванок, зокрема колишньому прем'єр-міністру Великої Британії Борису Джонсону та президентам Литви, Польщі і Естонії. Нещодавно я передала вишиванку прем'єр-міністру Ірландії» — поділилася вона. Ці подарунки мають не лише символічне значення, а й покликані нагадати світу про українську культуру.

Галина пояснила, чому біла вишиванка стала її вибором для подарунку президентам: «Білий колір символізує чистоту моїх намірів і можливість нової історії України. Це - чисте полотно, на якому ми можемо написати свою нову історію»

 

Вишиванка як символ єдності

Галина також відзначила, як війна в Україні вплинула на популярність вишиванки за кордоном: «Є більший попит на наші вишиванки через війну. Люди хочуть підтримати Україну, і це спонукає їх купувати та носити нашу символіку». Вона вірить, що вишиванка стала не тільки елементом одягу, а й свідченням гордості українців.

«Вишиванка — це не лише одяг, це символ єдності та сили нашого народу», - робить підсумок Галина.

Її роботи є яскравим прикладом того, як традиції можуть адаптуватися до сучасності, зберігаючи глибоке значення і духовну цінність.

Галина Шуневич стає голосом сучасної України, пропагуючи вишиванку як культурний код, який об'єднує людей, незалежно від їхнього походження. Її творчість - це свідчення того, що вишиванка продовжує жити, змінюватися і відкривати нові горизонти для української культури у світі.

 

В рубриці «Новинна хата Олега Кудріна»:

*Habemus Papam – «У нас є Папа»! Підбиваємо підсумки першого тижня нового понтифіка Лева XIV. Показовим було телефонне спілкування з Володимиром Зеленським та готовність до особистої зустрічі. Інтронізація Папи відбудеться цієї неділі. Президент України планує там бути. Важливо, що Лев XIV говорить про підтримку України більш визначено та чітко, ніж його попередник.

*Сюжетом тижня здавалися переговори у Стамбулі та Анкарі. 

Українська дипломатія вдало перекинула інформаційну гранату на російський бік, запросивши на перемовини самого Путіна. 

Готовність приїхати висловив і Трамп… Кремль обіцяв щось типу «дощику в четвер», коли ж стало відомо, що російську делегацію очолить усе той же обер-історик Мединський, ми побачили – це все ті ж манівці. Москва знову імітує та затягує процес, аби тільки не дратувати Трампа.

*Відтак на цей четвер в українців залишилися вічні цінності – Всесвітній день вишиванки. Поки воєнна та дипломатична боротьба триває, пам’ятатимемо про це. Надягаємо свої вишиванки, і не тільки у цей день.

*Днями в Латвійському університеті відбулася лекція «Україна та Латвія у Другій світовій війні», яку читали історик Латвійського військового музею Яніс Томашевскіс та доктор історичних наук із КНУ Андрій Руккас. З останнім ми поговорили про «побєдобєсіє». 

Зрозуміло, що культ перемоги, в країні-агресорі знаходиться в центрі світоглядно-пропагандистського забезпечення війни. Там є своєрідний п'ятирічний ювілейний цикл.

9 травня та дні навколо нього – це календарний пік культу перемоги, який багато що показує на майбутнє. Пан Руккас розповів про зміни в сприйнятті дати 8-9 травня. Зокрема про заявку на привласнення Дня Перемоги від президента США Дональда Трампа. А також про те, що головним на святкуваннях у Москві цього разу виглядав не Путін, а глава КНР Сі Цзіньпін.

*Цього тижня в п’яти містах Латвії виступав з концертами славетний колектив – Національна капела бандуристів імені Г.Майбороди, яка не була у Балтії 35 років. 

Ми поспілкувалися з керівником колективу, народним артистом України Юрієм Курачем. Він розповів про історію та сучасність Капели, про те, що 12 учасників колективу зараз на фронті. З ними спілкуються кожен день і звісно, збирають кошти на допомогу – як своїм хлопцям, так іноді і підрозділам, що знаходяться поблизу. Попри війну і ризик повітряних атак, капела гастролює по Україні. Також – регулярно виїжджають з концертами за кордон. При цьому не просять бюджетних коштів, а все організовують власноруч, спираючись серед іншого на допомогу діаспори. Важлива задача при цьому – показати світові силу української пісні та можливості українського національного інструменту – бандури.