В програмі «Ми з України» - інтерв’ю з українськими художницями, які представили свої картини та художні вироби на виставці «Крила. Квітень» в Українському домі у Ризі. Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» розповість про основні  політичні, економічні та культурні події в Україні  та навколо неї  за минулий тиждень. 

Крила Емоцій: Український Арт

В Українському домі експонується виставка «Крила. Квітень», де представлені роботи чотирьох талановитих українських художниць: Катерини Баранової, Катерини Рибакової, Тетяни Апелене та Галини Андрійко. Ця виставка стала не лише візуальним святом, а й можливістю для українських митців представити себе за кордоном, продемонструвати свою творчість і емоції, що переповнюють їхні роботи.

Олександра Петльована, одна із організаторок виставки, розказала: «Ця ідея виникла ще в Світлани Петльованої. Мистецтво - це те, що надихає нас навіть у важкі часи. Воно дає нам крила та підштовхує до дії. Ми прагнули створити платформу для українських художниць, які бажають проявити себе». Вона зазначила, що виставка має на меті підтримати колаборацію між українськими та латвійськими митцями.

Галина Андрійко, знана своєю абстрактною імпровізацією, розповіла про свій творчий шлях: «Все моє життя пов'язане з малюванням. Я почала з дизайну одягу, але з часом захотіла спробувати щось нове. Моя творчість — це терапія, спосіб виразити свої емоції». Вона додала: «Кожен колір несе в собі певну емоцію, і коли я починаю малювати, я вибираю кольори, відштовхуючись від свого внутрішнього стану».

Катерина Баранова поділилася своїм досвідом створення мистецтва, що поєднує українську міфологію з народними мотивами: «Я працюю в манері наївного мистецтва. У дитинстві я завжди була оточена мистецтвом завдяки батькові, мультиплікатору. Коли я переїхала в Полтаву, відкрила свою творчу студію, де почала малювати українське народне мистецтво». Вона вважає, що її роботи втілюють емоції та символи, які переплітаються, як пазли.

Тетяна Апелене, художниця та майстриня з виготовлення гобеленів, також розповіла про своє натхнення: «Коли я приїхала до Риги, намагалася знайти середовище для спілкування з іншими майстрами, але не вдалося. Тож я почала працювати над власними творами. Наразі мене надихають природа та квіти». Тетяна підкреслила, що її гобелени зберігають українські мотиви, в той же час поєднуючи їх із латвійськими традиціями.

Назва виставки «Крила. Квітень» символізує нові починання та відродження. Олександра Петльована пояснила: «Ми хотіли, щоб виставка дарувала натхнення та нове життя. Крила злітають, і наші майстрині показують свою творчість тут, у Латвії». Кожна робота, представлена на виставці, є емоційно зарядженою, дозволяючи глядачам побачити свої власні історії в картинах.

Роботи Галини Андрійко, за її словами, — це не просто картини, а емоційні мандрівки: «Кожна людина може побачити свою історію, коли дивиться на них». Катерина Баранова також підкреслює значення емоцій у своїх творах: «Я намагаюся передати відчуття та символіку, які виникають у моїй свідомості».

Ця виставка стала яскравим прикладом того, як мистецтво може стати мостом між культурами та емоціями, допомагаючи людям виявити свої переживання і знайти підтримку у важкі часи. Виставка «Крила. Квітень» не лише демонструє талант українських художниць, а й нагадує про силу мистецтва, яке може об’єднувати людей, незалежно від обставин.

 

В рубриці «Новинна хата Олега Кудріна»:

*У світі обговорюють 100 днів перебування на посаді очільника самої могутньої країни у світі Дональда Трампа. Ми поговорили з відомим українським політологом, експертом Аналітичного центру «Об’єднана Україна» Дмитром Левусем про те, якими очікуються наступні 100 днів, в першу чергу для нашої держави. Аналітик вважає, що США не вийдуть з переговорного процесу. Хоча погрожуватимуть цим, часом імітуватимуть такий вихід або навіть вийдуть із перемовин, проте невдовзі повернуться. При цьому треба готуватися до того, що на України буде здійснюватися тиск, оскільки Вашингтон має достатньо важелів для цього. Водночас Левусь має надію, що проти Росія, яка і далі підтверджуватиме свою «людожерську» позицію, нарешті буде застосований і батіг з-за океану. Також політолог поділився своїми думками щодо безпекової ситуації Латвії та східного флангу НАТО загалом.

*4 травня Латвія відсвяткує 35-річчя Відновлення Незалежності. Тоді ж, 1990 року, свій шлях до свободи мала і Україна. Але він був більш довгим і звивистим. Сьогодні наша держава проходить важкі випробування за право бути вільною. Є загрози і для Латвії. І все це – від того ж імперського центру. Тому так важливо, що ми – поруч і разом. Вітаємо наших латвійських друзів із цим святом і пам’ятаймо про те, що воно означає.

*Продовжуємо знайомити вас із лавреатами Шевченківської премії цього року. Композитор і піаніст Олександр Шимко здобув цю нагороду за сакральну містерію «Вирій». Це слово в українській міфології має кілька значень: вічнозелена, сонячна країна, розташована десь «за морем» або в небесах, де мешкають боги, душі померлих, зимують птахи; іноді; вирій – синонім раю. В цій дивовижній містерії літургічні християнські тексти, старовинні народні псальми поєднані із сучасністю, авторським поглядом на сутність божественного і людського, життя та смерті… З 2007 року композитор є керівником музичної частини київського Театру імені Лесі Українки. Його драматична, хвилююча музика до вистав завжди стає повноправним учасником дійства. Загалом Шимко працює у багатьох жанрах музики. Та не тільки – займається також і кінематографом. Причому не тільки як композитор, ще – пише сценарії та створює короткометражки. Влітку 2020 року він випустив короткометражну відео-поезію під назвою «Живи!».

Радимо звернути увагу на неї, оскільки вона дуже співзвучна сьогоденню.