В програмі «Ми з України» Лариса Якубова, докторка історичних наук, заввідділом Інституту історії України, авторка першої книги, в якій системно досліджена сучасна ідеологія Кремля «Рашизм: Звір з безодні», розкаже, як Кремль переформатував 9 травня, виліпивши культ перемоги, і як він використовує це у мобілізації населення для війни проти України. Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» також розповість про основні політичні, економічні та культурні події в Україні та навколо неї за минулий тиждень. До вашої уваги – інтерв’ю з Катериною Весельською - офтальмологом з Бучі, яка через війну в Україні змушена була приїхати до Латвії. Вона одна з небагатьох українських переселенців, якій вдалося влаштуватися на роботу в Латвії за фахом, спілкується з пацієнтами латиською мовою, наразі продовжує її вивчати. До вашої уваги анонс подій до Дня матери.
В рубриці «Новинна хата Олега Кудріна»:
*Сьогодні, 9 травня, Україна разом із Латвією й іншими партнерами святкує День Європи. А напередодні, 8-го числа, відзначила День пам’яті та перемоги. Росія ж, країна-агресор, нині традиційно святкує не так День Перемоги, як День побєдобесія. Важливо знати, як Кремль переформатував 9 травня, виліпивши культ перемоги, і як він використовує це у мобілізації населення для війни проти України. Наша співрозмовниця – Лариса Якубова, докторка історичних наук, заввідділом Інституту історії України. Авторка першої книги, в якій системно досліджена сучасна ідеологія Кремля «Рашизм: Звір з безодні».
Науковиця розповіла про давні, радянські джерела цього явища. Тоді власне культу Перемоги не було, оскільки головним був культ КПРС та комуністичної ідеї. Але було створено дуже багато наративу про війну. В путінські часи переосмислення 9 травня полягало в перенесенні акценту з того, що країні перед лицем такої навали вдалося вистояти та продовжити комуністичний експеримент, на програмування піднесеного міфу про перемогу. Причому перемогу саме російського народу, а не радянського, як це подавалося раніше. І через це Європа, світ, нібито, у вічному «у боргу» перед «русскіми», що, нібито, дає їм право і на геноцид українців.
Росія при цьому діє, як «універсальний шизофашист», який будучи сам фашистом нав'язує своїй жертві уявлення про не просто меншовартість, а нібито успадковану злочинну природу. Як зазначає Якубова, українці достойно витримують такий тиск, не тільки воєнний, але й ідеологічний, психологічний. І саморозуміння українського суспільства сьогодні набагато більш цивілізоване, правдиве, ніж у росіян, одурманених маною «русского міра».
*Європа в ці дні стривожена наступом право-популістських сил, що продовжується. В першому турі президентських виборів у Румунії переміг, набравши майже 41%, лідер ультраправих Джордж Сіміон. Якщо він переможе у другом туру, це стане поганою новиною для нас, оскільки досі Румунія була важливим прикордонним партнером. А Сіміон створить «тріо» з Фіцо та Орбаном.
18 травня, коли в Румунії буде другий тур президентських виборів, в Польщі відбудеться перший тур. Ця країна партнерськи ще більш важлива для нас. Згідно до опитувань, електоральна ситуація там не виглядає загрозливою. Хоча і фіксуються безпрецедентні спроби втручання у виборчий процес з боку Росії: поширення дезінформації та гібридні атаки на критичну інфраструктуру країни. Сподіватимемось на стійкість польської влади та виборців.
*Днями з Києва прийшла сумна звістка, що пішов з життя письменник-шестидесятник, майстер психологічної, готичної прози; співець українського бароко Валерій Шевчук. Світла пам’ять… Його книги, слова залишаться з нами. Зокрема мовлені в одному з останніх інтерв’ю про те, що любов – це той душевний вогонь, який існує, аби не перемогло в цьому світі зло.
*8 травня, латвійський Фонд Германа Брауна організував у Ризі унікальну подію: виконання у Домському соборі «Воєнного реквієму» Бенджаміна Бріттена – з участю 170 артистів із 6 країн. Серед виконавців – український баритон Віктор Рудь. Організатори окремо зазначили, що вважають цей захід конче необхідним в нинішніх умовах, аби спільно нагадати про небезпеку війни. Прем'єра цього твору відбулася у 1962 році в Ковентрійському соборі на честь його повторного освячення (храм був зруйнований внаслідок бомбардувань під час Другої світової). Автор присвятив твір своїм друзям, які загинули у тій війні.
Ieteikt
Latvijas Radio aicina izteikt savu viedokli par raidījumā dzirdēto un atbalsta diskusijas klausītāju starpā, tomēr patur tiesības dzēst komentārus, kas pārkāpj cieņpilnas attieksmes un ētiskas rīcības robežas.
Добавить комментарий
Добавить ответ
Чтобы оставить комментарий, Вы также можете войти в систему, используя свой профиль draugiem.lv, Facebook или X!
Draugiem.lv Facebook X