В програмі «Ми з України»  поговоримо з поетесою, драматургом та перекладачкою  Маргаритою Черненко про її нові літературні проекти, про літературний вечір, присвячений поетам-урбаністам Олександру Чаку та Михайлю Семенку, а також  про важливість культурного діалогу між Україною та Латвією. Крім того, Маргарита поділиться своїми думками про роль слова в складні часи та вплив літератури на суспільство. Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» розповість про основні  політичні, економічні та культурні події в Україні  та навколо неї  за минулий тиждень. 

Маргарита Черненко — відома українська поетеса, драматург і кандидат філологічних наук. Протягом багатьох років вона викладала історію всесвітньої літератури у вищих навчальних закладах Києва, а останні 25 років працювала в Київському національному університеті театру, кіно та телебачення імені Карпенка-Карого. Її творчий доробок налічує сім книг, чотири поетичні збірки, книгу прози та збірку літературознавчих статей.

Особливу увагу заслуговує її драматургія. Вистава «Птаха» за п’єсою Маргарити Черненко, тривалий час йшла на сцені арт-центру імені Івана Козловського в Києві. Ця вистава відзначалася не лише цікавим сюжетом, а й глибокими особистими переживаннями автора. Вистава зосереджується на автобіографічному досвіді, розповідаючи про перший шлюб Маргарити, події якого відбуваються в Києві та Ризі.

Нещодавно Маргарита організувала літературний вечір, присвячений поетам-урбаністам Олександру Чаку та Михайлю Семенку. Цей захід став важливою подією в культурному житті, підкреслюючи взаємозв'язки між українською та латвійською літературами. На вечорі обговорювалися теми урбаністичної поезії, її витоки та вплив на сучасну культуру, що об'єднує митців з обох країн.

Маргарита активно бере участь у культурному житті Латвії, проводячи літературні вечори та зустрічі з читачами. Вона вважає, що мистецтво може об’єднувати людей, незважаючи на кордони. «Поетичні мости - це не просто слова, це реальна можливість для культурного діалогу,» — говорить вона.

Ось кілька прямих висловлювань Маргарити Черненко, які ілюструють її думки про творчість, Ригу та особисті переживання:

Ця п'єса розповідає про сімейну історію, автобіографічна, про мій перший шлюб, який відбувався в Києві та Ризі. Рига для мене не порожнє місце, вона дійсно дуже багато значить.»

«Я наполягала на тому, щоб фінал відбувався в Києві. Це для мене дуже важливо, адже мій перший чоловік залишився в Ризі і не зміг приїхати.»

«Моя місія як поетеси — щось зробити для латвійської літератури. Я вважаю, що винна латвійській поезії, адже це мій особистий поштовх.»

Також, вона підкреслює, що література може стати потужним інструментом у часи кризи: "Слово має величезну силу. Воно може лікувати, підтримувати й надихати, особливо в складні часи.»

Маргарита Черненко є яскравим представником сучасної української літератури, , її глибокі роздуми про життя, любов і мистецтво відображаються в її творах, зробивши їх важливими для обох культур — української та латвійської. У своїй творчості Маргарита прагне зберегти автентичність української літератури, враховуючи її історичні та культурні контексти. Її роботи відзначаються емоційною глибиною і соціальною значущістю, що робить їх актуальними для сучасного читача.

Майбутнє Маргарити Черненко обіцяє бути насиченим новими проектами, які продовжать досліджувати складні теми і стосунки між людьми, культурами та містами.

 

В рубриці «Новинна хата Олега Кудріна»:

*Тривають обстріли українських міст, включаючи столицю. На такому тлі все більш складними стають багатосторонні дипломатичні сутички щодо цієї війни. З американського боку велику вагу в них набув Стівен Віткофф. Він з кур’єрською регулярністю їздить до Путіна. І креатив, котрий отримує там, вкладає у вуха американського Президента. Так виникла ідея визнання Америкою російської окупації Криму. Коли ж Володимир Зеленський зробив заяву про неможливість подібного визнання, Вашингтон різко понизив рівень багатосторонніх переговорів, запланованих в Лондоні. З урахуваннях скорих ста днів президентства Трампа та відсутності дипломатичних успіхів, це виглядало не історично, а істерично.

*На такому фоні велике враження справила безпекова доповідь Сейму міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського: «За радянських часів росіяни збудували у Варшаві посольство, схоже на резиденцію губернатора. 

Але часи змінилися. У мене для вас новина: ви більше ніколи не будете тут правити. Ні в Києві, ні у Вільнюсі, ні в Ризі, ні в Таллінні, ні в Кишиневі. 

Замість того, щоб фантазувати про завоювання Варшави, турбуйтесь про те, чи втримаєте ви Хайшеньвай (Владивосток)». Сікорський окреслив контури оновленої системи європейської безпеки, в якій значну роль відіграватиме сильна, ремілітаризована Німеччина. Велика увага в доповіді була приділена Україні – необхідності досягнення справедливого «миру через силу» та вступу в ЄС.

*Римський папа Франциск пішов у засвіти у Світлий Понеділок – кажуть, що це ознака Божого благовоління. В останній промові Папи на Великдень було мовлено і про Україну та мир для нас. В Україні дехто болісно ставиться до окремих висловів Франциска щодо нашої держави. Проте спеціалісти з історії церкви закликають більш широко підходити до його постаті, пам’ятати про добрі справи. А він багато в чому допомагав нам. Не кажучи вже про те, що в Україні багато вірних Греко-католицької та Римо-католицької церков, які нині спільно з іншими моляться за упокій його душі… Тепер для нас важливо, хто стане наступним Римським папою.

*Продовжуємо знайомити вас із лауреатами Шевченківської премії цього року. Сьогодні – це знаменита художниця, багаторазова учасниця Венеціанських бієнале сучасного мистецтва Жанна Кадирова з виставкою «Траєкторії польотів», яка складається з 13 проєктів. Вона розповіла нам про деякі з них. Наприклад, «Російська ракета»: маленькі стікери, наклеєні на скло громадського транспорту європейських країн, створюють уявлення про велику загрозу, яка може дійти і до них. 

Проєкт «Паляниця» – про неїстівну, кам’яну паляницю для окупантів – багато в чому волонтерський. Він уже заробив більше 420 тисяч євро для допомоги українцям. На початку квітня за проєкт «Біженці», задля якого художниця багато їздила з волонтерами по прифронтових і деокупованих регіонах, Кадирова була нагороджена в Парижі новоствореною премією Her Art Prize. Вона оголосила, що передасть цю премію двом українським художницям, які зараз на фронті. Але в день нагородження прийшла сумна новина про загибель на Харківщині однієї з тих мисткинь – Маргарити Половінко. Світла їй пам’ять…