В програмі «Ми з України»: інтерв’ю з керівником Українського проекту Дому Святого Сімейства Наталією Лещинською.  Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» розповість про основні  політичні, економічні та культурні події в Україні  та навколо неї  за минулий тиждень.

У серці Старої Риги, навпроти кафедральної церкви Святої Марії Магдалини, діє багатофункціональний денний центр, який став опорою для українських переселенців та місцевих мешканців. За керівництвом Наталії Лещинської центр перетворився з гуманітарного пункту на комплексну платформу: мовні курси, психологічна підтримка, юридичні консультації та соціальна інтеграція. Наталія - людина з багатим управлінським досвідом та щирим бажанням допомогти тим, хто опинився за кордоном після початку  повномасштабної війни в Україні.

 

«Я приїхала з України, з Києва, у червні 2022 року. Чоловікові запропонували роботу, і ми вирішили залишитися тут», - розповідає Наталія. Вона згадує труднощі перших місяців: мовний бар’єр, пошук роботи та житла. Та завдяки наполегливості та підтримці місцевої спільноти вдалося спокійно адаптуватися. «У мене більш ніж 40 років досвіду в Україні: юрист, аудитор, головний бухгалтер, фінансовий директор, ревізор - і це дає сміливість братися за різні завдання», - додає вона. Такий  кар’єрний список і досвід дозволяє ефективно координувати діяльність центру та розвивати нові напрями взаємодії з соціальними службами та місцевими партнерами.

 

Початок історії та концепція  Українського проекту

Спочатку центр був місцем гуманітарної допомоги: одяг, речі для дітей, засоби догляду. Та основна цінність центру - синергія між українським та латиським середовищем, де люди можуть навчатися мовам, отримувати консультації та психологічну підтримку, займатися спортом, танцями та творчими практиками.

Обов’язки Наталії виходять за межі формального керівництва. Вона координує різні напрямки центру: розмовні клуби, мовні курси (латиська та англійська), заняття з фітнесу й пілатесу, танці фламенко, арт-терапію та психологічні консультації. Також курує програми адаптації та розвитку для українців, зокрема для сімей, які потребують підтримки у повсякденному житті та інтеграції в місцеву спільноту.

 

«Центр починає розвиватися поступово: спочатку гуманітарна допомога, потім державні програми. Ми прагнемо не лише надати матеріальну підтримку, але й допомогти людям відновити впевненість у своїх силах, розвивати навички та інтегруватися в новий контекст», - підкреслює Наталія. Вона наголошує на важливості психоемоційної підтримки, особливо для тих, хто пережив втрату дому, міста та близьких, та на необхідності створення стабільних умов для адаптації.

Центр надає широкий спектр послуг: мовні курси латиською та англійською,  розмовні клуби та консультації психолога. Спільна праця з місцевими педагогами та залучення нових фахівців через рекомендації дозволяє центру розвивати нові напрямки та адаптуватися до потреб громади.

«Юридична допомога -  це  не зовсім частина нашого спектру послуг, а скоріше моя волонтерська робота: відповідаю на запитання, пояснюю податкові та соціальні нюанси», - підкреслює Наталія.

 

Бюджет, доступність та реєстрація

За словами Наталії, всі послуги в центрі безкоштовні та фінансуються з бюджету міста Риги. Вона підкресли, що послуги Центр доступні лише зареєстрованим  у Ризі дорослим переселенцям; участь дітей потребує окремої програми. Тривалість навчання зазвичай становить близько одного року: денний формат передбачає базові рівні вивчення латиської та англійської мов,  розмовні клуби та інші заняття увечері. Психологічна підтримка та арттерапія також доступні безкоштовно.

 

Наталія наголошує на важливості балансу між гуманітарною допомогою та довготривалою інтеграцією: центр планує продовжувати навчання, працевлаштування та соціальне залучення, одночасно дотримуючись правил державної програми.

 

Успіхи, виклики та перспективи

За три роки існування центру багато українських фахівців відкрили власні мікропідприємства у сфері послуг - перукарські послуги, шиття, манікюр та інші. «Ми намагаємося поєднувати різні культурні простори, допомагаючи людям не лише виживати, але й розквітати у новому середовищі», - наголошує Наталія. Також вона зазначає, що центр тісно співпрацює з латиською спільнотою та іншими благодійними ініціативами, зберігаючи світський характер програм.

Погляд у майбутнє: Наталія вірить у поступову адаптацію та розвиток центру - залученням нових фахівців та подальшою співпрацею з держструктурами та європейськими програмами підтримки. «Ми світська організація - це головне. Релігія не є обов’язковою частиною програми, але для деяких людей молитва може бути підтримкою. Це нормально, але ніхто до цього не примушує», - підсумовує вона.

 

 

В рубриці «Новинна хата Олега Кудріна»:

*В очікуванні зустрічі Трампа і Путіна на Алясці, російські війська дещо зменшили кількість обстрілів, але збільшили тиск на фронті. Ключовим є намагання здійснити прорив, і відтак посилити дипломатичні позиції, вчинити емоційний вплив на главу США. Українські збройні сили докладають усіх зусиль, аби виправити ситуацію.

*Протягом тижня важливою є дипломатична активність України. За два дні до аляскінського саміту Володимир Зеленський відправився до європейських важговаговиків – у Німеччину, Велику Британію. Там спільно з лідерами європейських країн, ЄС і НАТО відбулися онлайн-консультації з Трампом і Венсом, що має нейтралізувати ризики російських дипломатичних пасток.

*Україною та партнерами були узгоджені п’ять принципів мирних переговорів. Пріоритет – припинення вогню. Другий пункт – Україна має бути повноцінною стороною перемовин. Третій – забезпечення надійних гарантій безпеки. Четвертий – більш жорсткі санкції проти агресора. Щодо пунктів 3-4 президент США, на жаль, до конкретики не доходить. Натомість він із більшим задоволенням обговорює п’ятий пункт – підготовку тристороннього формату (Зеленський-Путін-Трамп), поки що дуже гіпотетичного.

*Загальну оцінку щодо важливих переговорів надав нам директор Інституту світової політики Євген Магда. На його думку, події 15 серпня не зможуть суттєво змінити геополітичну ситуацію в світі – «навіть завдяки зустрічі лідерів країн з найбільшим ядерним арсеналом». При цьому дуже важливими є спільні дії України та європейських партнерів щодо посилення спільної суб'єктності в безпековому питанні.

Також на думку експерта, вибір Аляски, колишньої території Російської імперії свідчить про те, що в частини американського істеблішменту є «певний сантимент стосовно Росії» через те, що в історичному минулому вона «певний час підтримувала боротьбу США проти Великої Британії». Кремль це використовує.

*Напередодні завершився відкритий конкурс на посаду головного диригента Академічного симфонічного оркестру Української національної філармонії. Переможцем став видатний американський маестро з українським корінням – Теодор Кухар. Він керував багатьма славними оркестрами світу – в США, Австралії, Венесуелі, Чехії, Словаччині. У 1994-99 роках був керівником Українського національного симфонічного оркестру, з 2022 року – головним диригентом Львівського національного філармонічного оркестру. В умовах великої війни маестро принципово живе та працює в Україні. Він також відомий популярізацією музики українських композиторів, зокрема – Євгена Станковича. Кухар вважає його «одним з найважливіших живих композиторів у світі, не в Україні, не в Європі – а в світі».