В програмі «Ми з України»: інтерв’ю з засновником неурядової організації «Eiropa: būt kopā!» Олексієм Заричанським про проведення конкурсу есе українських школярів «Paldies, Tev Latvija!» . Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» розповість про основні  політичні, економічні та культурні події в Україні  та навколо неї  за минулий тиждень. 

Олексій Заричанський - журналіст з Одеси, який згодом став засновником неурядової організації «Eiropa:būt kopā!», що реалізує культурно-освітні ініціативи для українців за межами України.  Однією з головних частин цього напрямку стало проведення конкурсу есе «Paldies, Tev Latvija!» («Дякуємо тобі, Латвіє!») для українських школярів, які живуть у Латвії. Мотивація проста, але сильна: подякувати латвійському суспільству за теплий прийом і водночас дати дітям можливість розповісти про власний досвід адаптації та інтеграції.

Проєкт, у рамках якого організований конкурс для школярів, має назву «Спільний горизонт». Він реалізується за підтримки Фонду інтеграції суспільства і дозволяє залучати дітей до творчих завдань і водночас поєднувати культурні ініціативи з практичною підтримкою інтеграції. За словами Олексія Заричанського, для дітей найбільш складним є пройти шлях інтеграції, адже вони часто стикаються з новими обставинами, мовними бар’єрами та адаптаційними викликами. Конкурс есе став не лише творчим завданням, а й платформою для того, щоб почути голос молодшого покоління. Взяти участь у конкурсі запрошуються діти українських переселенців, які проживають зараз у Латвії.

 

Як формується та оцінюється конкурс

У розробці положення та механізму конкурсу взяли участь педагоги українських освітніх центрів у Ризі «Воля»  та «Перлина». Вони допомогли сформувати критерії оцінювання, завдання та, головне, мотивацію для учасників. «Ми зрозуміли, що ми нічого не розуміємо у педагогічній діяльності, як це правильно робити. І без їхньої допомоги ми б це положення не зробили», — підкреслює Заричанський. Партнерство з педагогами стало не формальністю, а запорукою того, щоб діти не просто виконували завдання, а прагнули висловити свої думки та досвід.

 

Чому есе  це не просто  шкільне завдання

За словами ініціатора, есе дозволяє дітям виразити думки, відчути себе частиною ширшого культурного та соціального контексту. Це не лише про навчання чи мовні вправи; це про розкриття особистості, розуміння того, як українці адаптуються у Латвії, як вони зберігають дружні зв’язки з українською культурою та як інтегрують свої зусилля у латвійське суспільство. Умови подачі передбачають паперовий формат з можливістю відправити фото твору, що полегшує участь учасників з різних шкіл і з різними технічними можливостями.

 

Хто оцінює  - як зберігається об’єктивність

У журі конкурсу - українці, які проживають у Латвії та мають високий рівень знання латиської мови.  Також до складу  журі входять викладачі латиської мови та професіонали з педагогічної галузі, які забезпечують прозорість і об’єктивність оцінювання. Паралельно з цим, організатори дбають про анонімність творів: роботи засекречені, журі оцінює їх за заздалегідь визначеними критеріями, щоб уникати будь-якого впливу з боку авторства чи школи.

 

Зміст та теми конкурсу

Тематика есе охоплює досвід життя українців у Латвії та їхній вклад у місцеву спільноту. У старших та молодших групах педагоги пропонують різні напрямки, що дозволяють дітям з різних культурних та освітніх середовищ знайти те, що їм найбільше близьке до власного досвіду.

 

 

Дати, локації та аудиторія

Подача творів триває до 30 жовтня. Роботи подаються з різних міст Латвії. У рамках проєкту також передбачено залучення різних шкіл та українських організацій для поширення інформації та залучення школярів до участі.

 

Нагороди, події фіналу та онлайн-активність

Фінал конкурсу запланований на 25 листопада в Українському домі в Ризі  з урочистою церемонією і невеликим концертом. Важливо, що роботи учасників можуть бути представлені в цифровому форматі та публічно розповсюджені через соціальні мережі, щоб якомога більша аудиторія могла познайомитися з голосами української молоді. Водночас організатори обіцяють продовжувати інтеграцію та підтримку тих, хто бере участь у конкурсі, з огляду на потреби громади та фінансові можливості проекту.

 

Чому це важливо для Латвії і України

Проєкт дозволяє не лише підтримати українців під час адаптації, але й посилити міжкультурний діалог між українцями та латвійцями. Це створює платформи для обміну досвідом, розвитку мовних та соціальних навичок, а також формує позитивний образ українців у європейському просторі. Подяка та відкриті розповіді дітей допомагають будувати міст між двома народами.

Положення Конкурсу: https://drive.google.com/.../1v0oopPIOxcY0U0kad.../view...

У разі виникнення питань, пишіть на електронну пошту eiropabut@gmail.com, на WhatsApp +37127024322.

 

Діяльність «Eiropa:būt kopā»

Серед напрямків роботи «Eiropa:būt kopā» - виставки, лекції та серії подій, які зближують українців, латвійців та іншу європейську спільноту. Вражаючий приклад  -  виставка «Мости культури» в Музеї Ризького Гето та Голокосту в Латвії, де відвідувачі розглядали паралелі між минулим та сучасністю, обговорювали спільні історичні травми та обмінювалися досвідом. Організація також проводить семінари з працевлаштування та психоемоційної підтримки, зміцнюючи довіру між громадами та владою.

 

Як війна змінила сприйняття українців в Європі

Олексій Заричанський говорить, що війна змінила образ українців у Європі: від характерних наративів: «одесити», «западенці», «східняки» до розуміння, що українці - це одна спільна нація,  частина європейської спільноти. Він наголошує: «Україна - це Європа, українці повинні бути з Європою, бо вони  європейці за духом». Такі цінності є в основі «Спільного горизонту» - відкритий діалог між українцями та латвійцями, взаємна повага та підтримка.

 

В рубриці «Новинна хата Олега Кудріна»:

*Головна подія останніх днів – тиждень високого рівня на Генасамблеї ООН. Попри заслужену критику Генасамблея залишається зручним майданчиком для щільної політико-дипломатичної роботи, спресованої в один тиждень. Окрім виступів з високої трибуни, Україна провела такі масштабні заходи, як 5-й саміт Кримської платформи, конференція з участю Першої леді про поєднання міжнародних зусиль задля повернення українських дітей, вкрадених агресором.

*Важливою стала зустріч Дональда Трампа з Володимиром Зеленським. Після неї Трамп підтримав думку, що реакцією на порушення літаками РФ повітряного простору країн НАТО має бути збиття. Також він хвалив ЗСУ та вперше різко сказав про військову потугу Росії, як «паперового тигра». І додав що з огляду на ситуацію, в якій перебуває РФ, Україна здатна повернути всі території, захоплені агресором. Загалом, оонівський тиждень проходить успішно для нас.

*Втім по багатьох напрямках ситуація є тривожною. У ФРН зростає популярність проросійської «Альтернативи для Німеччини». У Франції мають шанси прийти до влади сили, не налаштовані на допомогу Україні. На парламентських виборах у Молдові, що відбудуться в неділю, Кремль також плекає надії на перемогу своїх підопічних… Варто звернути увагу і на статтю в «Дзеркалі тижня» посла України в Лондоні Валерія Залужного. Він описує ризиковані тенденції на лінії фронту, які полягають у безжальному задіянні живої сили агресором в поєднання з усе більш масованим використанням ударних БПЛА. Це потребує негайної технологічної інноваційної відповіді з боку України. Час і можливості для цього є.

*Наступного тижня до Риги приїде письменниця, публіцистка Оксана Забужко. Її книги перекладені, більше ніж 20 мовами світу, в тому числі латиською. В Ризі в Забужко буде три заходи. Для української авдиторії найбільш цікава – зустріч із читачами в «Українському домі в Латвії» (Strūgu iela, 4). Вона почнеться в середу, 1 жовтня, о 18:00. Авторка розповість про свої книги, в тому числі нещодавно перекладені латиською мовою – їх 4. Дві з них видані просто цього року – «Музей покинутих секретів» та «Польові дослідження з українського сексу», обидві – у перекладі Мари Полякової. Забужко також сама прочитає свої поезії.

*В середині вересня відбулося нагородження переможців Української національної кінопремії «Золота дзиґа». Воно буде показане на TV за два тижні, 11 жовтня в ефірі телеканалу «Твоє кіно. Relax».

*Найбільш зворушливими моментами церемонії стали нагороди, отримані посмертно. Монтажеру Віктору Ониську присудили «Дзиґу» за витончений монтаж документального фільму «Фрагменти льоду». На фронті молодшого лейтенанта Ониська відразу поставили командувати взводом, згодом – ротою. Позивний – Тарантіно. Восени 2021 року Віктор був на зйомках «Редакції» в херсонських степах, а рік по тому – «редагував» лінію фронту, звільняючи ті ж степи від окупації. Український Тарантіно загинув 30 грудня 22 року під Соледаром.

*Актор Василь Кухарський грав у тому ж фільмі «Редакція». Йому присудили «Дзиґу» за роль другого плану – Бджоляра. Це був актор із сильною харизмою та міцною статурою. Але в кліпі до пісні «Тримай» групи «Океан Ельзи» він став також і уособленням чоловічої ніжності… Кухарського важко поранили у вересні 23 року. Лікування не допомогло, він помер у київській лікарні. З ним попрощалися 10 грудня у рідному Театрі на Подолі… Світла пам’ять йому та всім загиблим за Батьківщину.