Скрипалька Ніна Ханецька приїхала до Риги з Чернігова в березні 2022 року. За цей час їй вдалося тут багато чого досягти. Зокрема, вона стала членом колективу Латвійського Національного симфонічного оркестру, в Латвійські музичній академії імені Язепа Вітолса закінчила  курс післядипломної освіти, разом з латвійськими и українськими колегами провела концерти, що пропагують творчість українських композиторів, а також бере участь в Фестивалі Свободи Андрія Осокіна.

Виїжджаючи з України з рідного міста, яке бомбив агресор, Ніна взяла лише необхідне, свою скрипку прийшлося залишити.  Наразі, після того, як вона стала грати в Латвійському Національному симфонічному оркестрі свою скрипку їй віддала подруга з України.

У неї було дві скрипки і вона мені просто відправила одну і своїх. Я отримала від неї цю дорогоцінну посилку і скрипка була загорнута  у наш дорогий прапор України».

Ніні дуже подобається колектив, в якому працює: «Головне в цьому колективі те, що серед колег не має критичного ставлення і немає ніякого обговорення іншої людини, ніяких критичних суджень взагалі і, якщо хочуть зробити якесь зауваження, то дуже обережно і коректно з великою повагою, з пошаною до іншої людиною. Я раніше такого не стрічала. Пишаюся, що працюю в такому  супер колективі».

Ніна Ханецька разом з Наталією Зандермане і Ольгою Маринчук провела в Церкві Петра чудовий концерт , в якому лунали твори українських композиторів – В.Козаченка, М.Скорика, І.Станкевича, Л.Ревуцького.

Я це б називала це інтерактивом, коли я нібито запрошую людей, а вони нібито прийшли до  мене  в кості. Я коротко розповідаю про музику цих композиторів, вводжу їх в контекст їхньої творчості.

Розповідаю я про українських композиторів латиською мовою. Звичайно, я вчила латиську мову, володію нею,  мені колеги кажуть що  мої знання відповідають рівню B1. Я  розповідала основні і цікаві факти про творчість кожного композитора. Вважаю, що слід пропагувати  творчість українських композиторів».

Скрипалька виконала на скрипці в ефірі ЛР4 «Мелодію» М.Скорика, композицію В.Косинки , а також латиську народну пісню «Tumša nakte, zaļa zāle».