В програмі «Ми з України»  поговоримо про традиції  Великодня в Україні та сучасній контекст святкування . Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» розповість про основні  політичні, економічні та культурні події в Україні  та навколо неї  за минулий тиждень.  До вашої уваги: інтерв’ю з керівниками Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка – ректором Володимиром Бугровим і проректоркою з міжнародного співробітництва Ксенією Смирновою; «кривава Вербна неділя» в Сумах та інші злодійські обстріли з РФ; підсумки візиту генсека НАТО Марка Рютте до Одеси; знайомство з лауреатом Шевченківської премії цього року - художнім керівником Львівської опери Володимиром Вовкуном.

В рубриці «Новинна хата Олега Кудріна»:

*Напередодні в Ризі два дні проходила генеральна асамблея Європейської асоціації університетів, яка має 650 дійсних членів. Тут були широко представлені й українські заклади. Ми поспілкувалися з керівниками Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка – ректором Володимиром Бугровим і проректоркою з міжнародного співробітництва Ксенією Смирновою. Відтак дізналися про зацікавленість університетської спільноти Європи в досвіді робити наших закладів. До речі, ще навесні 2022 року на асамблеї в Будапешті російські та білоруські університети були позбавлені членства в EUA. 

Ректор Бугров навів приклади тем для можливості співпраці з партнерами: підготовка військових психологів; екологічні виміри підриву Каховської дамби, здійсненого агресором; розроблення засад діяльності Міжнародного трибуналу щодо злочинів агресії та злочинів проти людяності, тощо.

*Скоро Великдень. Для українців ця дата набула додаткового значення. В численних коментарях та інсайдах йшлося про те, що до цього дня внаслідок зусиль нової адміністрації США може бути досягнуто cease-fire, «припинення вогню» на російсько українському фронті. Цього не сталось. Навпаки – в пам’яті спливають «кривава Вербна неділю» в Сумах та інші злодійські обстріли з РФ…

*Візит генсека НАТО Марка Рютте до Одеси, де пройшла робоча зустріч з Володимиром Зеленським, засвідчив незмінність підтримки Альянсу та його учасників. Очільник українського МЗС Андрій Сибіга за домовленістю з Польським головуванням у ЄС і главою дипломатії Євросоюзу Каєю Каллас пропонує запросити європейських міністрів закордонних справ до Львова – на 9 травня! Хороша альтернатива блюзнірським святкуванням Кремля.

*Триває перехід на корпусну систему українського війська. Новостворений Перший корпус Національної гвардії очолить «азовець», один із легендарних захисників Маріуполя полковник Денис Прокопенко (позивний "Редіс"). Командиром другого корпусу стане очільник 13-ї бригади "Хартія" полковник Ігор Оболєнський (позивний "Корнет").

*Продовжуємо знайомити вас із лауреатами Шевченківської премії цього року. В номінації «Театральне мистецтво» нагороду отримав художній керівник Львівської опери Володимир Вовкун – за постановку і лібрето чотирьох різножанрових творів. По-перше, це кантата «Псальми війни» українського «живого класика» Євгена Станковича. 

Під час її прем’єри, яка відбулася в Києві, багато хто в залі плакав.

Другий твір – опера «Лис Микита» на музику Івана Небесного. Вона поставлена як «опера опер», введення в жанр для дітей, молоді та всієї родини. Модерн-балет «Пізнай себе!» на музику молодого композитора Дмитра Данова присвячений філософу Григорію Сковороді. В ньому є і хоровий спів, близький до церковного, і елементи електронної музики, а модернова складова балету в якийсь момент виривається з-за меж сцени і переходить у вимір повітряної акробатики. Окремо варто згадати про рідкісну емоційну насиченість балету «Тіні забутих предків» (музика Івана Небесного). Загалом Вовкун уже 8 років працює в рамках концепції «Український прорив». Суть її – в наповненні репертуару творами сучасних українських композиторів, і модерновими, і закоріненими в українську ідентичність, щоб вони завойовувати серця, мізки та очі нашої публіки.

 

Українські традиції: Великдень

Великдень. Що сьогодні асоціюється в українців із цим святом? Напевно, писанки, крашанки та паска, які вночі християни йдуть святити до церкви. Та чи вся задумуються про їхню сакральність? 

Водночас, коли релігійне значення Великодня більш відоме для нас, то далеко не всі знають, звідки беруться його витоки.

Так, у дохристиянські часи саме після рівнодення починався новий сонячний рік, що символізував нове життя, переродження. А тому до цього часу були приурочені різні обрядодії. Пізніше ж, після приходу християнства, нові свята та звичаї наклалися на старі. Таким чином, святкування нового сонячного року замінив Великдень, що відтоді почав символізувати воскресіння Христа.

Нині традиційно Великдень святкують у неділю після першого повного місяця, що слідує за весняним рівноденням. Розберімося ж у традиціях святкування Великодня українцями та символіці обрядодій, приурочених до цього дня. І допоможуть нам у цьому гості  програми «Ми З України» Тетяна Мазуренко,  як розповість про традицію писанкарства в Україні, Тетяна Максимович - про символіку їжі, одягу, основні асоціації свята та перегук з сучасністю, а співачка Дар’я Лелеко - про гаївки і веснянки.  Організація «Українській дім в Латвії» планує періодично проводити заходи, присвячені  українським традиціям.