В програмі «Ми з України»:  нтерв'ю з Оксаною Січко та Тетяною Васечко про нагородження відзнакою «Орден Святого Пантелеймона» латвійців, які підтримують Україну під час війни. Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» розповість про основні  політичні, економічні та культурні події в Україні  та навколо неї  за минулий тиждень.

В Україні існує Орден Святого Пантелеймона, який щорічно відзначає видатних медичних працівників за їхній внесок у лікування та відновлення здоров'я людей. Минулого року лауреаткою стала Сарміта Цируле - військовий медик, чий самовідданий внесок у допомогу Україні під час війни став символом сили та відваги. Цього року на отримання нагороди претендують інші видатні кандидати, серед яких засновниця й керівниця Фонду «Дитяча лікарня» та Ресурсного центру для дітей і підлітків Лієне Дамбиня, а також Рух латвійського народу «Twitter Convoy» («Twitterkonvojs»), що діє під егідою фонду «AGENDUM». Україна цінує тих, хто підтримує її в цей важкий час, і Орден Святого Пантелеймона є яскравим прикладом визнання тих, хто допомагає  країні у важкий для неї час.

Програма «Ми з України» поговорила  з Оксаною Січко - керівником Закордонної ради Ордену Святого Пантелеймона в Латвії та головою  організації «Січ». Вона підкреслила, що назва «Січ» символізує силу та єдність, що допомагає подолати труднощі. «Ця назва  є даниною пам’яті моїх батьків, які боролися за свободу України», - зазначила Оксана.

Оксана  також керує Товариством українських лікарів в Латвії.  Це нова організація, яка активно формується та розвивається після початку повномасштабного вторгнення. Вона покликана об'єднати українських медиків, щоб створити потужну спільноту. Оксана зазначила, що їхня організація відкриває двері не лише для лікарів, але й для медсестер і інших медичних працівників. Це важливо, адже в Латвії з'явилося багато нових лікарів, які підтвердили свої спеціальності. Наприклад, є офтальмологи, кардіологи та інші фахівці. Оксана також наголосила на важливості обміну досвідом та підтримки між членами організації, щоб разом працювати над спільними планами.

В інтерв'ю йшлося про значення Ордену Святого Пантелеймона, який відзначає медичних працівників за їхній внесок. Оксана пояснила, що нагорода була заснована у 2009 році і з 2017 року отримала новий статус - вона стала відома як «Медичний Оскар України». Щороку Латвійська закордонна рада висуває номінантів, які отримують визнання за свій внесок.

У розмові також брала участь Тетяна Васечко, член ради та організації «Січ». Вона розповіла про свою дружбу з Оксаною та про те, як її донька, також медик, залучена до діяльності ради. Тетяна підкреслила, що організація активно працює над підтримкою українських медиків, особливо в умовах повномасштабного вторгнення.

Оксана і Тетяна обговорили важливість нагородження відзнакою «Орден  Святого Пантелеймона»  військового медика з Латвії Сарміти Цируле. Вона отримала нагороду за свій внесок у боротьбу за свободу України. «Сарміте є прикладом безстрашного служіння та самовідданості», - зазначила Оксана, підкреслюючи захоплення членів ради її подвигами.

Важливим аспектом розмови стало обговорення  кандидатури Лиєне Дамбені - голови фонду «Дитяча лікарня», що вже 16 років забезпечує психологічну підтримку українським дітям. Лиєне має особисту історію, пов'язану з Україною: її дідусь у дитинстві був висланий до Сибіру, де йому допомогли вижити українські родини - також заслані до Сибіру. «Допомога українським дітям, постраждалим від нинішньої повномасштабної війни – це, свого роду, подяка  за допомогу, яку отримала її родина», - зазначила Оксана. Фонд «Дитяча лікарня» організовує табори для українських дітей і надає допомогу не лише їм, а й їхнім батькам, адже щасливі матері позитивно впливають на дітей.

Оксана також повідомила про результати голосування: « Латвійські домінанти - Лиєне Дамбиня та «Twitter Convoy»  отримали  під час голосування Почесної ради Ордена Святого Пантелеймона 39 балів, що свідчить про сильну підтримку». Вона зазначила, що номінанти заслуговують на визнання, адже їхня праця має величезне значення для України.

Оксана і Тетяна висловили намір продовжувати підтримувати українців через надання гуманітарної допомоги та організацію заходів. «Ми готові долати всі труднощі, щоб забезпечити необхідну підтримку для тих, хто цього потребує», - підкреслила Тетяна.

Вони активно займаються доставкою медичних засобів і автомобілів на фронт, незважаючи на всі труднощі, і не вагаються сідати за кермо, долаючи тисячі кілометрів для доставки вантажів. « Ми не просто відправляємо будь-які медичні засоби, ми намагаємося надавати найефективніші і надійні», — зазначила Тетяна.

Організація «Січ» співпрацює з 50-м полком Національної гвардії України, який виконує завдання на передовій. Оксана і Тетяна підкреслили, що роботи багато, але фінансів завжди бракує. «Тому ми залучаємо кошти самостійно», — розповіла Тетяна.

«Кожен внесок - це частина великої допомоги Україні», - додала вона, підкреслюючи важливість продовження своєї діяльності. Оксана, як лікар, відчуває обов'язок допомагати, адже її діти народилися в Латвії, але вона завжди підтримувала зв'язок з рідною Україною.

Оксана і Тетяна висловили вдячність латвійському народу за підтримку, яку отримує Україна, і підкреслили, що навіть маленькі зусилля можуть мати великий вплив. «Я вкладаю душу в цю роботу, вважаючи це частиною своєї місії», -сказала Оксана.

Вони продовжують працювати над збором коштів і організацією доставок, щоб забезпечити українських воїнів необхідним. Незважаючи на труднощі, їхня рішучість і бажання допомагати залишаються незмінними. За словами Тетяни, «Ми не зупиняємося і будемо продовжувати нашу справу, поки це потрібно».

В рубриці «Новинна хата Олега Кудріна»:

*В Римі проходить щорічна IV Конференція з питань відновлення України (URC2025, 10-11 липня). Цьогоріч вона концентрується на конкретних проєктах у нашій державі, навіть під обстрілами агресора: будівництво житла для переміщених осіб, відновлення інфраструктури (водопостачання, транспорт, медицина) тощо; все – з підписанням фінансових угод на місці. Мета – продемонструвати, що навіть під час війни можна втілювати проєкти, залучати інвесторів, інтегрувати реформи та безпеку.

*Конференція з відновлення відбувається на тлі посилення повітряних атак на українські міста, включаючи столицю. Тому символічною є одна річниця: 8 липня 2024-го росіяни поцілили крилатою ракетою Х-101 в «Охматдит». Це був показовий перехід на нову якість терористичного характеру атак на цивільне населення. Причому удар по дитячій лікарні був нанесений саме тоді, коли в Москві перебував з візитом прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді. Кремль хотів якомога більше замазати його в українській крові, зробити співучасником злочинів. Відтак індійський лідер скоротив програму російського візиту і за півтора місяці прибув до Києва з першим в історії офіційним візитом.

*Спілкування з кремлівським диктатором на тлі посилання обстрілів України, що допомагає відкрити очі на путінську природу. І образитись на Путіна… Щось подібне сталося і з Дональдом Трампом, який щодалі більше критикує московського правителя. Паралельно відновлено постачання зброї Україні. Можливо, такий розвиток подій відкриє Україні більше «вікно можливостей» щодо протистояння російській агресії.

*В середу Європейський суд з прав людини у Страсбурзі визнав Росію відповідальною за численні порушення цих прав у справі «Україна та Нідерланди проти Росії». Це рішення не призведе до швидкого притягнення до відповідальності організаторів війни, починаючи ще зі збиття нідерландського рейсу МН-17. Але важливим є накопичення юридичних засад і прецедентів проти країни-агресора – для її ізоляції та покарання.

*Знайомимо слухачів з Українською національною кінопремією «Золота дзиґа». Вона існує лише з 2017 року, але вже встигла стати визнаною та авторитетною. У травні-червні проходило голосування членів української кіноакадемії. Тому переможці вже визначені, але ще не оприлюднені. Можливо це станеться у вересні, як було попередні роки після початку великою війни. Рекордну кількість номінацій зібрав фільм «Будинок „Слово“: Нескінчений роман» Тараса Томенка – 16 у 19 існуючих (в «Найкращій чоловічій ролі» – дві номінації). Це історична драма з елементами детективу, яка розповідає про трагедію «Будинку „Слово“», зведеного в першій столиці Української РСР Харкові. В ній ми побачимо український класиків Хвильового, Йогансена, Курбаса, інших ще живими. 11 номінацій отримав фільм «БожеВільні» Дениса Тарасова. Під час творчого вечора в Ризі сценаристка Ксенія Заставська трошки розповідала, з чого починався задум цього сюжету про каральну психіатрію в СРСР. І сім номінацій виборола українсько-шведська психологічна драма «Ти мене любиш?» Тоні Ноябрьової – про дорослішання 16-річної Кіри на тлі бурхливих 90-х років.