Незабаром як в Україні, так і за її межами відзначатимуть восьму річницю знакових для країни подій на Майдані в 2013-2014 роках.

Що саме відбувалося у цей час у Києві і чому важливо пропагувати ідеї Майдану серед молоді, вшановувати патріотизм і мужність українців, які стали на захист прав і свободи національних інтересів українського народу, розповіли програмі «На хвилях Дніпра» учасники Революції гідності, волонтери, громадські активісти подружжя Павло та Катерина Сидоренки.

Павло є співкоординатором Ініціативної групи постраждалих/поранених на Майдані, волонтером громадської організації «Допомога Армії України/Київ». Катерина – очільниця громадської організації «Svitarta». Вони спільно з однодумцями допомагають пораненими під час Революції гідності, а також займаються проектами популяризації серед молоді ідей Майдану.

За словами Павла Сидоренка, позитивні наслідки євромайдану для українців вже відчутні. Зокрема вони з Катериною вільно приїхали до Латвії, оскільки діє безвізовий режим за наявністю у громадянина України біометричного паспорту. Також існує сумісність COVID-сертифікатів, які отримали громадяни України у мобільному додатку «Дія» та QR-кодів для їх перевірки з діючою системою визнання сертифікатів про вакцинацію від COVID-19 у Латвійській Республіці.

«Якщо б не Майдан, в Україні було б те, що зараз в Білорусі»

«Україна, можливо не такими вже й семимильними кроками, але стає частиною європейської сім’ї. Ми, українці вже себе вважаємо європейцями. Навіть ця поїздка до Риги свідчить, що те насіння, яке було кинуте в прожену, суху землю Майдану, зараз починає проростати. І це лише перші кроки, бо  наш вектор незмінний. Україна буде частиною ЄС, нехай це офіційно буде визначено, можливо, через 5-10 років, але це буде. Україна ніколи не стане другою Росією чи Білоруссю. Ми бачимо, що зараз відбувається в Білорусі. Це – картинка того, що було б в Україні, якщо б у нас нічого не вийшло на Майдані. На жаль, за свою свободу і незалежність Україна до сих пір платить велику ціну смертями своїх синів та дочок», - зазначив Павло Сидоренко.

Павло на Майдані отримав три поранення, втратив зір, тому знає про перебіг подій з самої середини. Він вважає, що необхідна меморіалізація подій Революції гідності,  надання соціальної підтримки постраждалим, засудження винних у трагічних подіях Майдану.

«Я був поранений 19 січня 2014 року. Отримав три гумові кулі в обличчя, втратив зір на ліве око. Після Майдану  ми з такими, як я пораненими, створили Ініціативну групу постраждалих/поранених в Україні/Києві, бо коли розпочалися сумні події в Криму та сході України, якось те, що відбулося на Майдані відійшло на другий план і про тих, хто був поранений під час Революції гідності почали забувати. Ми зрозуміли, що порятунок потопаючих справа рук самих потопаючих і створили цю групу, яка вже діє  сім років. Ми практично самі  створили Державну систему соціального захисту і  підтримки осіб, які постраждали під час Революції гідності. Контролюємо процеси розслідування, а також сприяємо питанню меморіалізації подій на Майдані», - зауважив Павло Сидоренко

Павло впевнений, що незабаром у Києві буде створено Меморіал героїв Небесної сотні і Музей Майдану. Адже згідно з офіційними даними, лише упродовж 18-20 лютого 2014 року загинули 73 протестувальники та 11 правоохоронців, понад 600 людей зазнали травм.

Комікс допоможе молоді дізнатися більше про Революцію гідності

Спікерівниця громадської організації «Svitarta» Катерина Сидоренко  вважає, що українським підліткам, які під час Революції гідності були ще малими і не усвідомлювали важливість подій, а також дітям, які народилися після Майдану, треба достовірно і в доступній формі розповідати  про те, що відбувалося у цей визначний для історії України час. На її думку, шкільна освіта не дає поглиблених знань і розуміння подій 2013-2014 року молодому поколінню, тому ці факти історії стираються з дитячої пам'яті.

Катерина розповіла програмі «На хвилях Дніпра», що громадська організація «Svitarta» у співпраці з Національним музеєм Революції гідності представила перший український комікс  «Історія з Майдану».

Комікс – найкращий формат для того, щоб розповісти молоді історію Майдану. Наразі, комікс зазвичай асоціюється із гумором та сатирою, тож куратори ідеї створення графічної новели називають свою роботу мальописом.

«Я була волонтером, медиком майдану. І ми вирішили, що  окрім нагальних суспільно-політичних питань, треба розвивати і культуру, бо вона дає нам ідентичність. Будь-яка національність ідентифікує себе через культуру. Під час і одразу після Майдану був такий сплеск українськості, але потім це поступово почало затихати. Тому ми вирішили займатися новітніми, інноваційним і культурними проектами, щоб про Україну у світі знали не лише, як про батьківщину Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі України та Ліни Костенко. Ми хочемо, щоб про Україну говорили, як про сучасну, молодіжну, «драйвову», новітню. Тому ми  створили цей комікс, українською «мальопис - малюнок і написано». Весь світ зіштовхується із тим, що діти та й дорослі стали менше читати. А комікс – це одразу візуалізація того, що читаєш. Наш мальопис називається «Історія з Майдану» . Вже вийшла перша частина, готується до друку друга та третя», - повідомила Катерина Сидоренко.

Команда, яка працює над коміксом, складається переважно з молодих українців зі сходу України. Сценаристом першої частини був 19-річний Богдан Солов'ян, для нього це перший такий проект. Художниками мальопису виступили 18-річні Микита Губський і Рейхана Аксу.

Вибір саме молодих митців невипадковий, адже цільова авдиторія проекту – діти та підлітки, які спостерігали за подіями 2013-2014 років у телевізорі. Перед початком роботи над проектом, молодіжній творчій групі зробили екскурсію по Майдану.

«Над першим коміксом працювала команда з Александрії, над другим – з Дніпра. На момент Майдану їм було по 13-14 років. На той момент, коли ми їх залучили до проекту вони знали про Майдан лише те, що тоді тато й мама щось дивилися по телевізору, мама плакала, ми переживали і розуміли, що в Києві страшно. В першу чергу ми з представниками Музею Революції гідності зробили їм екскурсію не лише по місцям смертей, але й по місцям локації найбільшої активності на Майдані. Вони були настільки вражені, що потім обидві команди до ночі дивилися репортажі про Майдан. Для них це був своєрідний «ефект занурення» у події 2013-2014 років», - каже Катерина Сидоренко

Планується  перекласти комікс про Майдан латиською мовою

За словами Катерини, читач бачить революцію очима київської студентки Мирослави, байдужої до політики й протестів проти режиму Віктора Януковича. Однак згодом молода дівчина перетворюється на рішучу учасницю Революції гідності  У мальописі збережено хронологію та основні локації подій 2013-2014 років.

Катерина згідна з тим, що не слід обмежувати читацьку аудиторію мальопису про Майдан лише Україною, тому книгу планують перекласти іншими мовами, зокрема і латиською.

«Ми одразу хочемо зробити переклад трьох частин англійською мовою, а також зараз познайомившись з прекрасною Латвією, а також ми побували у Литві, хочемо перекласти мальопис ще й латиською та литовською мовами», - повідомила Катерина.

За словами Катерини Сидоренко, громадська організація «Svitarta» піклується й іншими культурними проектами, спрямованими на відтворення правдивої історичної пам’яті, зокрема  це – «Арт-караван «Чумацький шлях» про культуру Криму, освітній проект «Лекторій на Сході»,  партнерство у виставковому проекті «Battle of memories: міфи та реалії радянської доби», а також проводить мистецьке дослідження про гуцульську художницю, філософиню Параску Плитку-Горицвіт.

«Існує багато українських митців, невідомих широкому загалу навіть в Україні, тому необхідно проводити дослідження про їхню творчість і розповідати про це, як українцям, так і за межами країни, пропагуючи тим самим українську культуру у світі», - впевнена Катерина Сидоренко.

Катерина і Петро Сидоренки продовжують згадувати і нагадувати іншим про Майдан, про героїв Небесної сотні. Вони роблять свою роботу, керуючись принципом: « Хто, як не я» . Петро каже, що це внутрішній імператив та відповідальність, в першу чергу перед собою, бо він міг стати одним з загиблих героїв Майдану, а також перед побратимами, які там полягли.

30-и метровий прапор України майорів у Ризі

24 серпня 2021 року, коли українці усього світу відзначали 30-у річницю Дня Незалежності України, у Ризі біля пам’ятника Свободи було розгорнуто 30-и метровий прапор України. В церемонії урочистого розгортання прапору взяли участь латвійські українці, які проводять активну роботу, підтримують територіальну цілісність України та засуджують Росію як країну-агресора, а також друзі-латиші, серед яких ветерани визвольного руху Латвії. Також захід відвідали представники латвійської влади, серед яких мер Риги Мартиньш Стакіс.

Цього ж дня на території Посольства відбулося урочисте прийняття з нагоди 30-ї річниці Дня Незалежності України.

Посол України Олександр Міщенко відзначив, що День Незалежності є святом для України, але і в Україні, і в усьому світі знають і пам’ятають про ту велику ціну, яку український народ заплатив життями десятків тисяч вбитих і поранених українців у боротьбі з російською агресією.

«Нам вже тридцять років. Ми вже пройшли війну, ми вже були поранені, втратили багато наших громадян і ми вже відчули, що таке відстоювати незалежність, коли ти маєш такого ворога, який ніяк не хоче відчепитися», - зазначив посол.

На заході були продемонстровані відеопривітання від Голови Меджлісу кримськотатарського народу Рената Чубарова та політв’язня Кремля Миколи Карпюка.

Посол України вручив Почесні грамоти керівникам українських діаспорських організацій та окремим активістам, які проводять активну роботу та здійснюють гуманітарні акції на підтримку України.

В рамках прийняття відбувся виступ вокально-хореографічного колективу учнів Ризької Української середньої школи «Перлинка».

Також відбувся показ автентичного одягу різних етнографічних районів України від колективу Ризького українського народного театру під керівництвом Заслуженої вчительки України Марії Семенової.

30 українських компаній представили свою продукцію на Riga Food 2021

Цього року на початку вересня у Ризі, у виставковому центрі «Ķipsala» відбулася міжнародна виставка «Riga Food 2021»,  у якій взяли участь  понад 300 компаній з більш ніж 15 країн. Традиційно у цьому провідному виставковому заході бере участь Україна – цього року на Національному стенді України представлені близько 30 компаній.

Представлення Національного стенду України було забезпечено Українським торговим домом у Латвії,  а також Посольством України в Ризі.

Національний стенд України, український агропромисловий експортний сектор у рамках Riga Food був представлений компаніями, які працюють в багатьох галузях: агропродовольчу продукцію, технології харчової переробки, упаковки, профільного обладнання, у тому числі у сегменті громадського харчування.

«Українці в Латвії – 110»

4 вересня ц.р. у Сігулді, в культурному центрі  «Siguldas Devons»  відбулася науково-практична конференція «Українці в Латвії – 110».

Під час конференції українців Латвії з урочистою річницею привітали - асистент Київського національного університету імені Тараса Шевченка, директор Інституту у справах діаспори Ігор Вінниченко,  колишній посол України в Латвії Мирон Янків та колишній посол Латвії в Україні Андріс Вілканс.

У перебігу заходу була презентована наукова робота, розроблена на підставі дослідження професора історико-філософського факультету Латвійського Університету Еріка Єкабсона «Початок української діяльності в Латвії у ХІХ столітті - першій половині ХХ століття». Присутні мали змогу подивитися відеофільм про українські організації Латвії.

«Ми відновили стару традицію святкування Дня незалежності на пароплаві «Українська після на берегах Даугави». Ветерани українського руху пам’ятають, як такі заходи проводилися в 90-х роках минулого століття на пароплаві «Єлгава» та інших. Також у чудовому латвійському містечку Сігулда ми провели науково-практичну конференцію, присвячену 110-й річниці української діаспори в Латвії з історичним дослідженням діяльності латвійської української діаспори. Репортаж про перебіг конференції, а також інтерв’ю з учасниками демонструватиме латвійський 24-й телевізійний канал  в суботу, 18 вересня о 10:30, повторення буде у неділю 19 вересня о 8:30. Регіональний канал ReTV, у свою чергу, розповість про роботу конференції 18 вересня о 10:00, а 23 вересня  буде повторення о 14:00», - розповів керівник культурно-просвітнього товариства «Дніпро» Іван Наливайко про заходи, з нагоди 30-ї річниці Дня незалежності України, а також про роботу конференції.

Відвідувачі заходу мали можливість подивитися святковий концерт та переглянути виставку «Вітинанки»,  автором та куратором якої є Ірина Крузе.

Конференція транслювалася онлйн.