Великдень. Християни західного обряду вже святкували Великдень 31 березня. В цьому році Україна також приєдналася до святкування за цим стилем. Наразі християни східного обряду ще будут святкувати 5 травня.

Що сьогодні асоціюється в українців із цим святом? Напевно, писанки, крашанки та паска, які вночі християни йдуть святити до церкви. Та чи вся задумуються про їхню сакральність? Водночас, коли релігійне значення Великодня більш відоме для нас, то далеко не всі знають, звідки беруться його витоки.

Так, у дохристиянські часи саме після рівнодення починався новий сонячний рік, що символізував нове життя, переродження. А тому до цього часу були приурочені різні обрядодії.

Пізніше ж, після приходу християнства, нові свята та звичаї наклалися на старі. Таким чином, святкування нового сонячного року замінив Великдень, що відтоді почав символізувати воскресіння Христа.

Нині традиційно Великдень святкують у неділю після першого повного місяця, що слідує за весняним рівноденням. Розберімося ж у традиціях святкування Великодня українцями та символіці обрядодій, приурочених до цього дня. І допоможуть нам у цьому гості  програми «На хвилях Дніпра» Тетяна Мазуренко,  як розповість про традицію писанкарства в Україні, Тетяна Максимович - про символіку їжі, одягу, основні асоціації свята та перегук з сучасністю, а співачка Дар’я Лелеко - про гаївки і веснянки.

Організація « Українській дім в Латвії» планує періодично проводити заходи, присвячені  українським традиціям.